ПІВ, невідм., на що, рідко до чого. Те само, що полови́на (у визначенні часу). Було ще рано, пів до восьмої (Коцюб., І, 1955, 410); Одержавши плату, Ліна о пів на шосту залишила бібліотеку (Добр., Тече річка.., 1961, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 376.