ПІВВІ́РШ, а, ч. Одна із двох частин вірша (у 1 знач.), рядка, відділена від другої цезурою. Конкатенація постає в процесі хорового співу — переплітання хорових партій з партіями заспівувача, який, переходячи до нової строфи, сполучає її з попередньою шляхом повторення останнього піввірша соло (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 377.