ПІВКВА́РТИ, невідм., ж.
1. Половина кварти як міра чого-небудь. Пішла я в крамниці, купила невеличку пляшечку, так на півкварти (Н.-Лев., III, 1956, 257); Труш приніс з собою півкварти горілки (Бурл., О. Вересай, 1959, 17).
2. Пляшка такої міри з горілкою. Зійдуться в шинок людці розважитись,.. візьмуть півкварти, кварту, щоб було чим горло промочить (Мирний, І, 1949, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 381.