ПІВКО́ЛЕСО, а, с.
1. Половина колеса. Молодиця .. тягне воду з колодязя … Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню під напором дебелої руки (Мирний, III, 1954, 402).
2. діал. Півколо. Це був високий мужик, що мав праву ногу скривлену в коліні досередини. Як ішов, то писав нею півколесо (Март., Тв., 1954, 249).
3. у знач. присл., діал. півко́лесом. Півколом. Шумно збиралася молодіж і ставала поза ними [старцями] півколесом (Фр., VI, 1951, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 381.