ПІВКРУ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівкру́глий. Повище ліса була вже гола полонина, серед якої півкруглим стіжком підіймався вгору сам шпиль гори (Фр., III, 1950, 91); Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом. Чорнову обробку виконують півкруглою стамескою (Стол.-буд. справа, 1957, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 382.