ПІВСУ́ТІНЬ, і, ж. Не цілковита сутінь. Надворі сяяло ясне осіннє сонце, а в маленькій кімнаті Едіт Гартман панувала затишна півсутінь (Собко, Запорука.., 1952, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 388.