ПІВТИ́СЯЧА, і, ж. Кількість з п’ятисот осіб, предметів і т. ін.; половина тисячі. Я пройшов приморськими стежками з півтисячі кілометрів, не перестаючи захоплюватись баченим навколо (Довж., І, 1958, 26); // розм. П’ятсот карбованців грошей. Каже [пані], що тепер усе дорожче стало, що в того-то да ще в другого пана парубки одкуплялись, то по півтисячі за себе положили (Вовчок, І, 1955, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 388.