Слово "пігмеї" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІГМЕ́Ї, їв, мн. (одн. пігме́й, я, ч.). Загальна назва низькорослих племен Центральної Африки, Південно-Східної Азії та Океанії. У басейні ріки Конго зустрічаються дрібні племена низькорослих пігмеїв (ростом близько 142-145 см) (Фіз. геогр.., 6, 1957, 132); Пігмеї, які кочують у лісах Центральної Африки, — плем’я найменших людей, які живуть на землі (Веч. Київ, 1

1.І 1957, 4).

2. Люди малого зросту; карлики. * Образно. Чи справді Філіпова вбито, чи це тільки нам сниться? — Отаку людину.. — Пігмеї повалили богатиря (Збан., Єдина, 1959, 337); // перен., зневажл. Нікчемні люди. [В’язень-лицар:] О, наш король, пігмей сліпорожденний, ..уміє зручно неславою і ганьбою боротись (Л. Укр., II, 1951, 186); Себе уявили пігмеї ці злі [фашисти] Володарями усієї землі! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 294); * У порівн. — Ти не лівак.. Ми з тобою будівники, Єгипто... — Що ж — ми від цього кращі? — Кращі не кращі, а тільки протиприродно, щоб людина, яка будує велике, поводилася, як пігмей (Гончар, Тронка, 1963, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 390.