ПІДБО́Р, а, ч. Дерев’яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття. — Як же ж, — мати йому, — а в школу в чому підеш? — Що таке? — батько до їх. — Підбор у Миколи одпав (Тесл., З книги життя, 1949, 38); Похитуючися на підборах, граючи бровами, Ірина зацікавлено розглядала тендітну дівочу постать на ослоні (Смолич, День.., 1950, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 400.