ПІДВЕ́ДЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. підвести́. Розглянувши способи встановлення і кріплення деталей при фрезеруванні площин, викладач спиняється на правилах підведення заготовки до фрези (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 53); Посилення партійно-виховної роботи КСМ неможливе без підведення під неї твердої матеріальної бази (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 204); Не можна керувати змаганням по-старому, обмежуватися тільки складанням договорів і формальним підведенням підсумків їх виконання (Ком. Укр., 6, 1960, 3).
2. Кольорова смуга, яка облямовує долівку в хаті; призьба, припічок тощо іншого від стін кольору. Хата-білянка з червоним підведенням була такою свіжою, що крізь білення попробивалися янтарні незасохлі грудочки живиці (Стельмах, Правда.., 1961, 450).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 402.