ПІДВЕЧІ́РОК, рку, ч., розм.
1. Споживання їжі між обідом і вечерею. Мене запросили газди на підвечірок (Письмен. зблизька, 1958, 93).
2. Страва, приготована для споживання між обідом і вечерею. [Півторак (присуває тарілку):] Ну, пане писарю, ось вам підвечірок (Фр., IX, 1952, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 404.