ПІДВИ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підви́щити. По всьому передньому фасаду йде влаштована під навісом галерея, підлога якої.. значно підвищена над землею, зі сходами в кілька східців (Дерев. зодч. Укр., 1949, 16); Всі писарі штабу почали писати довжелезні списки нагороджених орденами, підвищених у наступний чин або призначених на вищу посаду (Тулуб, В степу.., 1964, 465); // підви́щено, безос. присудк. сл. Підвищено заготівельні ціни на ряд продуктів рослинництва і тваринництва, чим створено умови для більш могутнього піднесення всіх галузей сільськогосподарського виробництва (Колг. Укр., 1, 1957, 1); — На будівництві тунелю, здається, робітникам підвищено ставки (Ле, Міжгір’я, 1953, 174).
2. у знач. прикм. Вищий порівняно з іншими. Кілька парубків виносять підвищену лаву з.. сіней (Фр., IX, 1952, 121); Чехословаччина, на відміну від рівнинної в основному Польщі, має підвищений рельєф: на заході лежить Чесько-Моравське плато, а на сході височать Карпатські гори (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 19); // Більший за кількістю, розміром. Підвищена стипендія.
3. у знач. прикм. Який відзначається вищим ступенем. Коли дернина має підвищену кислотність, то її через один шар посипають вапном (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 30); // Який посилено виявляється. Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (Вол., Місячне срібло, 1961, 13); Висока організованість, внутрішня зібраність, активність, підвищений потяг до знань характеризують нині навчальний процес (Ком. Укр., 9, 1966, 53); // у сполуч. із сл. тиск, голос, тон, температура і т. ін. Вищий від нормального. — Гаразд! — зачувся теж трохи підвищений голос капітана (Досв., Вибр., 1959, 94); За чаєм Іван зразу, немов поспішався, підвищеним тоном почав розмову про сучасні події (Коцюб., II, 1955, 217); — Мені переказали, щоб я Вітю взяла додому, бо в нього підвищена температура (Томч., Готель.., 1960, 287); Основними клінічними симптомами гострого нефриту є набряки, переважно на лиці, на повіках, і підвищений артеріальний тиск (Лікар. експертиза.., 1958, 53).
4. у знач. прикм. Кращий від звичайного. Виноград здали вчасно, вино виходить підвищеної якості (Ю. Янов., І, 1954, 68); Федір не образився. Надто вже підвищений був у нього настрій (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 404.