Слово "підвищення" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДВИ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. підви́щити і стан за знач. підви́щитися. У нашій країні за останні роки багато зроблено щодо впорядкування і підвищення заробітної плати насамперед працівників сфери виробництва (Ком. Укр., 8, 1964, 6); Цей процес супроводиться зміцненням сплаву, тобто підвищенням його механічних характеристик (Рентгеногр. мет., 1959, 342); При підвищенні функції щитовидної залози (тиреотоксикоз, або базедова хвороба) майже завжди спостерігається збудження нервової системи (Наука.., 8, 1958, 25); — Інженер ти, і не з гірших, А підвищення не чути… На твоєму б місці інший Вже міністром міг би бути (Воскр., З перцем!, 1957, 185).

2. Трохи вища від навколишньої місцевість. Вододіл Чорного і Азовського морів проходить через Сімферопольське підвищення (Геол. Укр., 1959, 584); Підвищення і западини на поверхні Місяця роблять лінію термінатора трохи звивистою, неправильною (Наука.., 9, 1965, 15); // Поміст, збудований вище рівня землі, підлоги, або предмет, що виконує роль помосту. На віче призначили Грицеву стодолу та й зараз-таки збили там із дощок підвищення, а війт дав на те підвищення свій стіл (Март., Тв., 1954, 182); На якесь підвищення — стілець чи стіл — виліз молодий чорнявий німець з гауптманськими погонами (Збан., Єдина, 1959, 242).

3. Вища посада або вищий чин, звання і т. ін. — Може, Іон уже і підвищення має, адже писав ще торік, що на сержанта представлений… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 404.