Слово "підвищувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДВИ́ЩУВАТИ і рідко ПІДВИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВИ́ЩИТИ, щу, щиш і рідко ПІДВИ́СИТИ, и́шу, и́сиш, док., перех.

1. Робити вищим. — Підвищити дамбу, затримати хвилі, щоб вони не ринули через край, доки проб’ємо канал (Коцюба, Нові береги, 1959, 374); Підвищити рівень води.

2. Збільшувати кількість, розмір, тривалість і т. ін. чого-небудь. — Я знаю, що ви оголосили себе ударником, але.., на мою думку, немає ніяких підстав підвищувати вам зарплату (Донч., II, 1956, 89); Економія мастил, палива та інших матеріалів ще більше підвищує суму заощаджень і знижує собівартість перевозок (Рад. Укр., 8.IX 1950, 2); Підприємці, скориставшись напливом голодного люду, гнаного пошестю, знизили платню ріпникам, підвищили ціни на хліб (Кол., Терен.., 1959, 52); Підвищити в 1960 році проти 1955 року виплавку електросталі на 79 процентів, випал коксу — на 48 процентів і видобуток залізної руди — на 59 процентів (Директ. XX з.., 1956, 11); // Збільшувати, посилювати вияв чого-небудь. Два проценти берилію в десять раз підвищують твердість сплаву міді порівняно з твердістю чистої міді (Наука.., 9, 1956, 6); Бригада миттю мобілізовувала внутрішні ресурси, частіше змінювала стомлених трактористів, підвищувала темпи, зерно до сівалок сипала, не зупиняючи агрегатів (Ю. Янов., II, 1954, 135); Якщо треба, не змінюючи потужності, зменшити силу струму, треба підвищити напругу (Фізика, II, 1957, 166).

Підви́щувати (підви́щити, підви́шувати, підви́сити) го́лос (тон) — те саме, що Підно́сити (піднести́) го́лос (див. підно́сити). Вони говорили тихо, не підвищуючи тону (Собко, Біле полум’я, 1952, 281); Дама крутить телефон І, підвищуючи тон, Вимага по телефону: — Шли машину, треба хрону! (С. Ол., Вибр., 1959, 251); Він навмисне підвищив голос: — Адже є їхні очі та вуха і тут серед нас (Головко, II, 1957, 618); Він був мовчущий, Спокійний завжди (жоден із підлеглих Не пам’ятає, щоб підвисив голос Чи закричав він) (Рильський, Урожай, 1950, 92).

3. Доводити до вищого ступеня, вдосконалювати розвиток чого-небудь. Комуністична партія, виховуючи наші кадри в дусі непримиренності до хиб, підвищує соціалістичну свідомість кадрів (Рад. Укр., 17.VIII 1951, 3); Понад 600 робітників підвищують свою кваліфікацію у навчально-курсовому комбінаті (Визначні місця Укр., 1958, 189); Кокільне лиття на заводах сільськогосподарського машинобудування .. в три — чотири рази підвищило б продуктивність праці у ливарних цехах (Вісник АН УРСР, 1, 1954, 22).

4. Переводити кого-небудь на вищу посаду, присвоювати вищий чин, звання і т. ін. — Я ж думав, у чині його підвищили, нову нагороду одержав, а він… (Шиян, Гроза.., 1956, 167); Багатьох загиблих командир полку знав особисто, підвищував їх у званні ще до війни, клопотався про нагороди їм (Кучер, Чорноморці, 1956, 123).

5. Робити кращим; поліпшувати що-небудь. Коровам підстелюють не цілу солому, а січку, що підвищує якість гною (Хлібороб Укр., 6, 1967, 9); Коли покінчили із стравою, Ремо подякував і попрохав кальяну. Йому хотілось підвищити настрій (Досв., Гюлле, 1961, 85); Третя чверть кінчається, і кожному [суворовцеві] хочеться підвищити свої оцінки (Багмут, Щасл. день.., 1951, 94); // Робити кого-небудь більш впливовим, вагомим, значним; удосконалювати, піднімати щось. Хоча Данило досі й не надавав значення всім згаданим фактам із своєї біографії, Флегонтова згадка тепер і справді якось підвищила його перед самим собою, у власних очах (Смолич, Мир.., 1958, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 405.