Слово "підвладний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДВЛА́ДНИЙ, а, е.

1. Підпорядкований політичній, керівній і т. ін. владі, [3-й вартовий:] Не стало Гектора, не стало й глузду. О, той не марнував би часу нам, не збиткувався б над підвладним людом (Л. Укр., II, 1951, 312); Мандрівники попливли далі і незабаром досягли країни Нортподен, підвладної шведському королю (Видатні вітч. географи.., 1954, 5); * Образно. Увесь Романівський зеленокосий став, Що нашим хлопчикам за синє море править, Підвладний був йому [Денису] (Рильський, Поеми, 1957, 228); // у знач. ім. підвла́дний, ного, ч.; підвла́дна, ної, ж. Людина, яка підпорядковується політичній, керівній і т. ін. владі. Від нього самого [старости] і від його підвладних дізнаюся не одної цінної речі для прояснення внутрішньої політики (Фр., III, 1950, 232); Коли володар сердиться, підвладному краще робити вигляд, що він має рацію (Добр., Очак. розмир, 1965, 11).

2. Яким хто-небудь править, керує (про машини, механізми). Могутні, підвладні людині механізми раз у раз з’являються на валу з натужним гуркотом (Гончар, Тронка, 1963, 77); // Який хто-небудь може освоїти, пізнати і т. ін. Тепер вже абсолютно ясно, що людині в космосі підвладні відстані, які обчислюються мільйонами кілометрів (Наука.., 10, 1962, 6); Ми на листки державного паперу Найкращі з кращих впишем імена Людей, які здолали стратосферу, Яким підвладна моря глибина (Бажан, Вибр., 1940, 151); // Залежний від волі, дії, почуттів і т. ін. кого-небудь. — Вас мала я за такого чоловіка, що не підпадає буденним прикметам, що бореться з убійчими.. обставинами доти, доки не стануть підвладними йому! (Коб., І, 1956, 350); У нього було почуття людини, яка вже нахилилась, щоб стрибнути з скелі в воду, опам’яталась,.. але рівновагу було втрачено, падіння, не підвладне його волі, почалось (Кол., Терен.., 1959, 271).

3. перен. Який знаходиться під владою (у 3 знач.) чого-небудь, залежить від чогось. Переповнена щастям до краю, підвладна тому щастю, вона не помічає навіть сліз, а обхоплює Зіньку за шию, притискає її до себе… (Шиян, Баланда, 1957, 241); Вона [кобза] знає боже слово і тому безсмертя має. Час? Дарма! Ніяким силам вона в світі не підвладна (Гур., Друзі.., 1959, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 407.