ПІДВІКО́ННИК, а, ч. Те саме, що підвіко́ння. Панас Кирилович оглянув кімнату й додав: — Цю теж сам ставив, за головного майстра був. — Він любовно провів долонею по підвіконнику (М. Ол., Чуєш.., 1959, 13); Виготовляються суцільні двері з загартованого скла, скляні підвіконники, а також хвилясте скло для покрівлі (Рад. Укр., 23.ІІІ 1958, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 406.