ПІДДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Злегка або додатково довбати (у 1 знач.). Піддовбувати долівку? Але це занадто довга робота, а тут не то працювати — пройти небезпечно (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 424.