ПІДДУ́БОК, бка, ч. Те саме, що підду́бник. Поруч з печеричками розсілися рядком, мов братики з сестричками, піддубки під дубком (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 425.