ПІДДЯ́ГАНКА, и, ж., розм. Те, що піддягають під що-небудь (звичайно для тепла). Терешко хвилювався. Йти було ще далеченько, а час був дуже пізній. Він зняв кожуха і, скинувши його на плечі, лишився в одній піддяганці: так було легше, й він немилосердно наліг на ноги (Епік, Тв., 1958, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 425.