ПІДЗМІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до підзмі́на. Ішов час другої вахти, але відпочинку ніхто не мав. Вся підзмінна вахта з’їхала з капітаном на берег (Трубл., Лахтак, 1953, 17); Підзмінному працівникові ферми трудодні нараховують від середнього виробітку працівника, якого він заміняв (Колг. енц., II, 1956, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 428.