Слово "підйом" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДЙО́М, у, ч.

1. Дія за знач. підня́ти, підніма́ти, підійма́ти і підня́тися, підніма́тися, підійма́тися. [2-й моряк:] Офіцери не з’явились на підйом прапора (Корн., І, 1955, 43); Вона часто прокидалася, і кожен її підйом починався з протяжного оклику: — Ма-а-мо! (Гончар, Дорога.., 1953, 49); З риском для життя здійснювалися підйоми на гірські вершини по льодовиках, снігових і скелястих гребенях (Видатні геогр. відкр.., 1955, 25); Простота й виразність інтонаційних зворотів, строга пропорційність мелодичних фраз, логічність підйомів і спадів у мелодичній лінії — все це свідчить про високу художню цінність багатьох народних пісень на слова Т. Шевченка (Нар. тв. та етн., 1, 1961, 54).

2. Ділянка дороги, що веде вгору. Під горою стало так тихо, що було чути, як.. десь буксують на крутих підйомах грузовики (Кучер, Чорноморці, 1956, 28І).

3. Швидкий ріст, піднесення, інтенсивний розвиток чого-небудь. Література української соціалістичної нації нині на великому підйомі (Смолич, Перша книга, 1951, 40).

4. Верхня частина стопи від пальців до щиколотки. Юрій згадував її всю від гладенької зачіски до високого підйому мускулистої ноги (Собко, Граніт, 1937, 38); Ліва нога невисоко піднімається вперед, коліно вільне, підйом витягнутий, але не напружений (Збірник укр. нар. танців, 1957, 61); // Частина взуття, що її облягає. — Хіба так ш’ється чобіт? Я швець на все село; так я вже знаю, що халява ось як бува.., от і в підборах брехня; та й підйом не так… (Кв.-Осн., II, 1956, 20).

5. Певний сигнал до пробудження від сну, підняття або до відправлення в похід. Він тішився своєю владою над студентами, своїм правом вдиратися на світанні до них у намети і витрясати з інтелектуалістів їхній ранковий сон: — Ану, підйом! Підйом! Годі ніжитись! (Гончар, Людина.., 1960, 64); Хитались пожари на дальнім кургані, Ясніли дощі, на пожарі багряні, І грали підйом сурмачі (Нагн., Пісня.., 1949, 113).

6. Пристрій, деталь і т. ін., пристосовані для піднімання чого-небудь. На неї [раму] ставили якісь підйоми, коліщата, наділи котки (Донч., VI, 1957, 401); Передня ліва частина рами жатки підвішена до молотарки за допомогою рейки підйому (Зерн. комбайни, 1957, 47); Кісткова система у сполученні з м’язовою системою утворює органи руху людини, при цьому кістки є підйомами, що ними діють за допомогою прикріплених до них м’язів (Шк. гігієна, 1954, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 431.