ПІДКЛЮЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДКЛЮЧИ́ТИСЯ, лючу́ся, лю́чишся, док.
1. За допомогою яких-небудь пристроїв приєднуватися до джерела енергії, до діючої електричної, газової, телефонної і т. ін. мережі для введення в дію. Сержант підключився до переговорної лінії, почув коротке командирове «о’кей!» і почав ладнати контейнери (Загреб., Європа 45, 1955, 67); // перен., розм. Приєднуватися до кого-, чого-небудь, ставати учасником чогось. [Наташа:] Ех, дівчатоньки ви мої! Та ми тут створимо таку бригаду, щоб аж на фронті слава пішла!.. А поки що он до тітки Насті підключайтесь (Баш, П’єси, 1958, 83); Більшість перлин народної поезії створено, безумовно, окремими обдарованими одиницями — і лише згодом виконавці цих творів, сказати б, творчо підключалися, привносячи свої варіанти і додатки (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 6).
2. тільки недок. Пас. до підключа́ти. Ручний електродовбальник підключається до електричної сітки. Число обертів електричного двигуна становить 3000 за хвилину (Стол.-буд. справа, 1957, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 436.