Слово "підкоп" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДКО́П, ПІДКІ́П, ко́пу, ч.

1. Дія за знач. підкопа́ти. В той час найбільше воювали шнуром, Кайданами, отрутою, підкопом, А зрада гаслом військовим була (Л. Укр., І, 1951, 115); Визріває два варіанти [визволення], які в таборі теж треба грунтовно обміркувати і подати свою думку: втеча з дороги, коли полонені працюватимуть у степу,.. і втеча з табору підкопом попід дріт (Коз., Гарячі руки, 1960, 64).

2. Прохід, прокопаний під землею. [Перовська:] Як відомо, Желябов нам порадив два шляхи царевбивства. Перший — це Садова: підкоп, в якому вибухне снаряд, коли поблизу з’явиться карета (Голов., Драми.., 1958, 263); — Ми робили підкіп з барака, щоб видобутися на волю, але, знесилені голодом, ми надто довго копали, есесівці почули і завалили підкіп (Загреб., Спека, 1961, 325); // перен., розм. Підступні таємні дії проти кого-небудь. [Жірондист:] Певне б знов були шпіонські підкопи, суди неправі, глум ворогів, товаришів безсилля, а потім, може, знов Консьєржері. Та все була б десь вдалині надія хоч би на чорну безпросвітну ніч, що визволяє в’язнів із неволі… (Л. Укр., II, 1951, 181); Виник гомін про перенесення зборів на завтра.. Бузько захвилювався..: в цій пропозиції він відчув якусь погрозу, якийсь підкоп проти себе (Ряб., Жайворонки, 1957, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 438.