ПІДКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкрути́ти. За візком, на якому сидів військовий з хвацько підкрученими вусами, ступало кілька десятків людей (Рибак, Помилка.., 1956, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 444.