ПІДЛА́МУВАТИСЯ1, ується, недок. Пас. до підла́мувати1.
ПІДЛА́МУВАТИСЯ2, ується і ПІДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. підло́мляться; док.
1. Ламатися не зовсім, не до кінця; надламуватися; // Ламатися під ким-, чим-небудь. Юрасик пускав стрілу за стрілою, аж ось кора під ним підломилася і він зник (Тулуб, Людолови, І, 1957, 104).
2. Гнутися, згинатися в суглобах від перевтоми, безсилля і т. ін. (про ноги, коліна, руки). Заремба відчуває, як його ноги підламуються в колінах і він от-от грюкнеться на долівку (Кучер, Пов. і опов., 1949, 42); Вкинули [мене] в яму якусь.. Прийшла ніч. Лягти ніде. Схилюсь на одвірок, куняю. А то на третю вже ніч стою, ноги підломлюються мені, голова хилиться (Тесл., З книги життя, 1949, 70).
3. тільки недок. Пас. до підла́мувати2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 447.