ПІДЛЕ́СЛИВО. Присл. до підле́сливий. Моссаковський був ласкавий, кланявся, але не дуже щиро, а більше підлесливо, як кланяється нижчий вищому (Н.-Лев., III, 1956, 96); Меккінець артистично звів догори руки і поволі їх опустив. Хвилину він помовчав і підлесливо спитав: — Чи так, Ахмете? (Досв., Гюлле, 1961, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 448.