Слово "підметка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДМЕ́ТКА, и, ж. Друга підошва на половину ступні, яку прикріплюють ззовні на основну підошву взуття. [Степан:] Ти, мабуть, і справді кручений; я тобі кажу: послухай.. — не бий ти даремно чобіт, бо тільки підметки почовгаєш (Кроп., І, 1958, 410); Минали дні в труді без ліку.. Латав чужі він черевики, гвіздки в підметки забивав (Сос., II, 1958, 435).

[І] у (в) підме́тки не годи́тися кому; [І] підме́тки не ва́ртий чиєї — своїми якостями стояти нижче від кого-небудь, не бути вартим когось. — Хіба тутешні цигани вихоплять десь таке щастя на чотирьох ногах [коня]?.. — Може, й так, може, наші цигани вашим і в підметки не годяться (Стельмах, І, 1962, 497); — Твій Безрукий і ти разом з ним Павлюкові в підметки не годитеся... — знизала плечима Таня (Коп., Вибр., 1953, 50); На ходу́ (бігу́) підме́тки рва́ти (зрива́ти) — сміливо, рішуче й відчайдушно діяти, вміло роблячи що-небудь. Він.. розповів також і про вдачу майбутніх комунарів, яких доведеться тут перевиховувати. — Це такий народ, товариші, що на ходу підметки рвуть (Мик., II, 1957, 400); Не одну́ па́ру підме́ток стопта́ти — прожити дуже довго або довго чекати, добиватися чого-небудь. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (Корн., II, 1955, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 455.