ПІДМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. Молотити ще трохи або додатково. Було й молотити [Іван] лінувався: змолотить копу за два-три дні, одвезе у млин; як з’їдять (Векла одно-двоє хлібенят глевких спече), то знов трохи підмолотить (Григ., Вибр., 1959, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 458.