ПІДНА́ПИТКОМ, присл., діал. Напідпитку. Поховалися [жінки] по кутках, стільки їх було, бо чоловік вертався вже піднапитком (Круш., Буденний хліб.., 1960, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 460.