ПІДНО́ЩИК, а, ч. Те саме, що підно́шувач. — Давай! Тепер піднощики снарядів, заряджаючий та замковий тільки встигали. Паузи між пострілами вимірялись секундами (Головко, І, 1957, 288); Для обслуговування машини [молотарки МЛС-2,5] потрібно 10-12 чоловік, серед яких один подавальник, два піднощики снопів (Техн. культ., 1956, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 474.