ПІДО́ЙМА1, и, ж.
1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служити для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої; підвага, важіль. — Підкопуйте його [камінь] з долу, підкладайте підойми! (Фр., VI, 1951, 116); // Деталь машини, пристрою і т. ін. у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь. Амангельди знайшов підойму і підняв шлюзи (Десняк, Десну.., 1949, 480).
2. перен. Те, що може сприяти розвитку чого-небудь або пожвавлювати, підсилювати діяльність когось, чогось. Маси капіталу, швидко об’єднувані процесом централізації, відтворюються і збільшуються.., стають потужними підоймами суспільного нагромадження (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 629); Могутньою підоймою науково-технічного прогресу повинен стати народногосподарський план (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 64).
ПІДО́ЙМА2, и, ж., діал. Гравілат. Умів [Іван] знаходити помічне зілля — .. матриган і підойму (Коцюб., II, 1955, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 477.