ПІДПИ́САР, я, ч., заст. Помічник писаря. Господар убравсь у найширшу рясу, а молодий причепуривсь, мов лялька. Ніхто б в світі не подумав, що то пана писаря підписар (Н.-Лев., І, 1956, 142); Довелося мені сьогодні звернутися до колишнього підписаря Юхрима Бабенка (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 482.