Слово "підпливати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЛИВТИ́ і ПІДПЛИСТИ́, иву́, иве́ш, док.

1. Пливти плавом або на чому-небудь, наближаючись до когось, чогось. Русалка (підпливає близенько, хапає за руку, заглядає в вічі) (Л. Укр., III, 1952, 188); Вдосвіта з великими труднощами стали підпливати човном до затопленого села Загребелля (Довж., Зач. Десна, 1957, 484); Переборюючи течію й цурпалки льоду, я підплив до Жабі, що зовсім поринула у воду (Досв., Вибр., 1959, 183); // перен. Підходити, під’їжджати повільно або поважно, ніби пливучи. Вони [купці] негайно ж підпливли до неї [княгині Ольги], низько вклонились, привітались, заходились скаржитись і нарікати (Скл., Святослав, 1959, 137); Ешелон підплив до перону під співи, музику, сміх, радісні вигуки (Дім., Ідол, 1961, 348).

2. Пливти плавом або на чому-небудь, потрапляючи під щось. Підпливти під міст; * Образно. Хмари, як хвилі, перекочувалися на небі, підпливали одна під одну (Ю. Янов., II, 1958, 97); // Текти, проникати під кого-, що-небудь; підтікати. Струмок виходить з берегів, вода підпливає під поли намету (Перв., Дикий мед, 1963, 281).

3. Підніматися з глибини чого-небудь на поверхню. Вони говорили йому, що яма багата, що кип’ячка буде раз у раз підпливати (Фр., І, 1955, 141); * Образно. Нова хвиля злості стала підпливати йому до серця (Круш., Буденний хліб.., 1960, 83); // перен. Рухатися, переміщатися (перев. про небесні світила). Уже сонце високо підплило, бралося до раннього обіду (Мирний, III, 1954, 314).

4. чим. Лежати залитим або заливатися, змочуватися кров’ю, слізьми і т. ін. Дивлюся: лежить той вусатий офіцер на підлозі й кров’ю підпливає (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 139); Оксана.. плакала-плакала, аж слізьми підплила… (Кв.-Осн., II, 1956, 452); // перен. Покриватися, вкриватися чим-небудь. Темні гори поступово підпливають низовими білими туманами (Гончар, Новели, 1954, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 484.