ПІДПРИЄ́МЕЦЬ, мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. Основною особливістю новітнього капіталізму є панування монополістичних союзів найбільших підприємців (Ленін, 27, 1972, 357); Австрійські урядовці часом доручали будування тюрем, цих підвалин своєї держави, приватним підприємцям (Мас., Під небом.., 1961, 59); // Організатор вигідних справ, прибуткових операцій. Пані Капітоліна.. була підприємець крутенький, і випросити в неї самогонки в борг, та ще ціле відро, було ділом не простим (Смолич, Мир.., 1958, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 487.