ПІДРО́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підроби́ти 1. Найтоншою, найбільш майстерно підробленою під науковість і під міжнародність, теорією соціал-шовінізму є висунута Каутським теорія «ультраімперіалізму» (Ленін, 26, 1972, 215).
2. у знач. прикм. Який є підробкою; фальшивий. Вони [партизани] пред’явили підроблені документи про те, що лікарню немовби треба звільнити, щоб дати місце хворим фашистським солдатам і командирам… (Сміл., Сашко, 1957, 177); // Який відтворює що-небудь, зроблений за подобою чого-небудь природного, вродженого. Він був глибоко певен, що з хижі озвався підробленим голосом застуканий втікач (Ле, Наливайко, 1957, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 492.