Слово "підростати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРОСТИ́, ту́, те́ш, док. Ставати, виростати трохи більшим, вищим, довшим і т. ін. (про людину, тварину, рослину тощо). Підростають буряки, зеленіють українські поля буряковим листом, як те море зелене (Н.-Лев., І, 1956, 83); Борис підростає, тягнеться вгору (Хижняк, Тамара, 1959, 211); Підростуть У лузі коники, і чуть далеко Сухе тріщання їхнє… (Рильський, І, 1956, 76); Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60); * Образно. Здається б, і гаразд було: Вовки полохать перестали, — Так друге лихо підросло: Свої собаки шкодить стали (Гл., Вибр., 1951, 58); До вікон подалися селяни, придивляючись, як у далекому полі почала примхливо вививатись і підростати пожежа (Стельмах, І, 1962, 609); // Ставати дорослішим. [Химка:] Поки я мала була, то боялася не слухатися матері, а стала підростати… Хотілося молодій, як і другим, пожити, часом і погуляти (Мирний, V, 1955, 221); — З дитинства ми було ростемо, як трава, мремо з половини, а коли підростаєм, цар охоче забриває нас у солдати (Гончар, II, 1959, 408); — Підростеш, дівка, гляди, якась підвернеться, — женись, вчись (Довж., І, 1958, 463); Підросли хлопці, вже їм було по двадцять років, і кожний дістав свій хліб (Калин, Закарп. казки, 1955, 56); // Жити, виховуючись за певних умов, у певному середовищі. Народився [Джамбул] і підростав ще в ту епоху, коли під похмурим небом минулого століття гірким словом своїм сміявся Гоголь (Тич., III, 1957, 66); // перен. Набуваючи знань, досвіду, уміння, ставати на вищий щабель розвитку. [Очерет:] Міряють і мене, Тонечко, — критики та інші вимірювачі. Середній, кажуть, поет, проте за війну все ж таки ніби підріс (Коч., II, 1956, 419); // перен. Поступово збільшуватись величиною, обсягом (про міста, будинки і т. ін.). День при дні підростали будівлі нового хутора Головатих (Добр., Очак. розмир, 1965, 271); Змінилося місто [Заренау], підросло, причепурилося (Чаб., Балкан. весна, 1960, 451).

Мов (ні́би, на́че і т. ін.) підроста́є (підрі́с, підросла́ і т. ін.) набувати вигляду задоволення, гордості і т. ін., побачивши, почувши, спостерігши що-небудь приємне. Неважко вгадати серед натовпу того, чиє саме прізвище в цю мить оголошується: аж ніби підростає одразу, світлішає обличчя (Гончар, II, 1959, 214); — У мене ж нема того приданого, яке потрібно тобі, — дивується й непокоїться дівчина. — Дарма, наживемо якось, — аж підростає Левко в своїй щедрості (Стельмах, І, 1962, 537).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 493.