ПІДРЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Порятувати. Почувши, що Рифка має зложених троха грошей на віно, він сквапно оженився з нею, підрятував тим віном своє діло й добився великих зисків (Фр., V, 1951, 284); [Данило:] Хто ж підрятує нас у горю, як не ми самі? [Адам:] Це правда (Ірчан, І, 1958, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 495.