Слово "підставний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДСТАВНИ́Й, а́, е́.

1. Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь.

2. Який підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного. — Просимо гостей до хати, — відповіли підставні батьки (Гжицький, Опришки, 1962, 219); Встановлювалось, що свідки були підставні… (Сміл., Сад, 1952, 206).

3. заст. Признач. для заміни (про коней).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 506.