ПІДСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех. і без додатка. Таємно вистежуючи, чекати появи кого-, чого-небудь. На морях купців підстерігали морські розбійники (Іст. середніх віків, 1955, 73); Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і ..побили (Н.-Лев., III, 1956, 335); * Образно. Я буду підстерігати саме життя, одрізувати од його живі тремтячі скибки, записувати теє протокольно у свій альбом (Григ., Вибр., 1959, 378); // Чекати, вижидати слушного, сприятливого часу, випадку, моменту. Софійка, підстерігши слушну хвилину, дістала із жердки.. дідові штани (Дім., Ідол, 1961, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 507.