Слово "підсувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Сунучи, переміщати що-небудь під когось, щось. Він.. висовував з-під ліжка якусь скриню й не підсовував її, а кидав серед хати (Н.-Лев., І, 1956, 339); Він.. виніс і подушку з спальні, підсунув під голову (Мирний, III, 1954, 279).

2. Наближати що-небудь до когось, чогось. Він підсував Іванові страви і припрохував, дивлячись кудись поза нього (Коцюб., І, 1955, 412); Підсуваючи до столу ослін, Вирвиглаз глянув на матроса і сторопів (Бойч., Молодість, 1949, 105); Хомашиха замахала перед нею руками, певно, вмовляла її взяти й підсовувала до рук кошика (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194); Галя.. підсунула до себе стілець (Коп., Сусіди, 1955, 80); // Соваючи, переміщати знизу вгору. Шапку йому видали не по розміру, і вона весь час налізала на очі, і він кожного разу підсував її (Тют., Вир, 1964, 488); Калинович підсунув окуляри високо на чоло (Фр., VI, 1951, 325).

3. розм. Підкладати, давати і т. ін. що-небудь, комусь несподівано або непомітно. А діставали шматок хліба, батькові та синові підсувала [Марія] на вечерю (Чорн., Пісні.., 1958, 25); Вона.. часто помічала, що і старі, і Лаврін підсовують їй смачніші шматки (Донч., III, 1956, 92); Охочих до мінянки купа велика; ..як зручно вмів [Герман] підсунути кожному те, чого той хотів (Фр., VIII, 1952, 340); * Образно. Забобонний страх прокинувся в ньому, уява, підсичена темнотою, творила і підсувала всякі страшні образи (Коцюб., І, 1955, 270); // Влаштувати кого-небудь десь, пристосувати до чогось з якою-небудь метою. Були вже навіть спроби.. підсунути німцям у поліцію.. когось з своїх комсомольців (Коз., Гарячі руки, 1960, 37); // Обдурюючи кого-небудь, давати йому щось недоброякісне, непотрібне. — Їй мазь якусь підсунули, і вона помастилася нею… (Кучер, Трудна любов, 1960, 572).

◊ Підсува́ти (підсу́нути) свиню́ див. свиня́.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 510.