ПІДТАНЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Супроводжувати танком яку-небудь дію або робити танцювальні рухи. Якась стара жінка.. підтанцьовує і плеще в долоні (Коцюб., III, 1956, 426); Парубки топтали ногами свіжу землю, підтанцьовували (Ірчан, II, 1958, 36); То стрибнеш, то підтанцюєш — да таким, брат, молодцем! Потім сядеш і працюєш на папері олівцем (Тич., II, 1957, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 512.