ПІДТВЕ́РДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПІДТВЕ́РДИТИСЯ, диться, док.
1. Виявлятися правильним, достовірним, істинним; підкріплюватися фактами, доказами. Ми перевірили ці дані, все підтвердилося (Ю. Янов., II, 1954, 29).
2. тільки недок. Пас. до підтве́рджувати. Попередження Мартинкове тепер уже і ділом підтверджувалося (Ле, Хмельницький, І, 1957, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 513.