ПІДТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДТЯГТИ́СЯ і ПІДТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся, док.
1. Держачись руками за що-небудь, підтягувати себе, своє тіло кудись. Щодня робив [Максим] вправи з гантелями, все збільшуючи їх вагу, витискав важезні гирі, підтягувався, робив стойки (Коз., Блискавка, 1962, 77); Потім безшумно підтягся [Вася] на руках і за одну мить опинився на веранді (Собко, Скеля.., 1961, 35); Він вхопився за перекладину паркана, підтягнувся на руках і за мить опинився в.. саду (Руд., Остання шабля, 1959, 58); // перен. Переміщатися, підійматися знизу вгору. При густому травостої випаровування води з поверхні грунту значно зменшується, тому солі не підтягуються до поверхні грунту, а нагромаджуються в рослинах (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 128).
2. Зосереджуватися де-небудь, наближатися, підходити до когось, чогось (про війська, зброю і т. ін.). Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (Еллан, II, 1958, 246); З півночі тим часом все прибували нові частини, ішли поповнення, підтягувалась артилерія (Гончар, II, 1959, 402); Він.. кричав, щоб колона підтягнулася (Тют., Вир, 1964, 461); // Пересуваючись, підходити, приєднуватися. Печеніги хмарою пересувались в полі, де не було доріг, на ніч ставали улусами, до яких на той час підтягались кибитки з жонами, дітьми й скарбом (Скл., Святослав, 1959, 336); Народні ополченці підтяглися, вирівняли ряди (Ткач, Крута хвиля, 1956, 93).
3. перен., розм. Починати краще, акуратніше виконувати свої обов’язки, ставати дисциплінованішим і т. ін. — А що, Постолаче, узяв темпи? Скоро на висоти вийдеш? Гляди! Підтягуйся, — навмисне зачепила [Маячка] його (Коцюба, Нові береги, 1959, 449); Дора трохи підтяглася ради гімназії, раніше лягає, раніше встає і трохи більше за порядок дбає (Л. Укр., V, 1956, 378); — Ми зараз працюємо краще.. Ми всі підтяглися, і я згоден, що ваша газета тут допомогла (Собко, Біле полум’я, 1952, 204); — Комсомольський осередок у комуні немалий, та тільки останніми часами неміцний… Новий секретар повинен приїхати, підтягнемось… (Ірчан, II, 1958, 369); // Рівняючись на кращих, передових, поліпшувати свою роботу. — Сьогодні в нас вийшло рівно, ідемо в парі з Чемерицею, хоч доводиться підтягатися (Коцюба, Нові береги, 1959, 230); Сила соціалістичного змагання полягає в тому, що відсталі, вивчаючи досвід передовиків, рівняються на них, підтягуються до їх рівня (Рад. Укр., 2.ІХ 1950, 2); Наша країна може додатково одержувати багато мільйонів пудів хліба, овочів, молока, м’яса, сала, якщо всі колгоспи підтягнуться до рівня передових (Колг. Укр., 4, 1956, 1).
4. Ставати підтягнутим, випрямленим; набирати бадьорого, охайного вигляду. Він увесь підтягується, як на військовому огляді (Тулуб, Людолови, II, 1957, 499); Нарешті він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати (Коцюб., II, 1955, 81); Напружилася [Марія], підтягнулася і, тамуючи в собі незвичайне хвилювання, встала з твердого сидіння (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).
5. Затягувати на собі тугіше пояс, ремінь і т. ін. Микола.. підтягнувся ремінцем з бляхою, на якій вибито було «КВФШ» (Скл., Легенд. начдив, 1957, 22).
6. тільки недок. Пас. до підтяга́ти, підтя́гувати 1-5.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 518.