ПІДХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех., рідко.
1. Нахиляти, хилити що-небудь до кого-, чого-небудь.
2. перен. Робити кого-небудь покірним, слухняним, підкоряти чиїйсь волі. Грицько бачив: Чіпка хоч кого підхилить під себе — і.. боявся за Христю (Мирний, II, 1954, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 521.