ПІДХЛЬО́СТУВАТИ і рідше ПІДХЛЬО́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. Злегка хльостати (перев. коня), змушуючи швидше бігти, рухатися. Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо (Вас., І, 1959, 80); // Злегка плескати, хлюпати. Хвилі.. підхльостують корму, і тоді.. човен кидається вперед (Знання.., 11, 1967, 30).
2. перен., розм. Спонукати кого-небудь робити щось швидше, краще; прискорювати якісь дії, процес. Провідні імперіалістичні держави всіляко підхльостують гонку озброєнь (Рад. Укр., 12.ІХ 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 522.