Слово "підхоплений" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДХО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підхопи́ти. Хлопець.. кинувся до машини і, підхоплений товаришами, миттю опинився в кузові (Гончар, Маша.., 1959, 9); Діти, підхоплені за шиї, волочилися по підлозі, не можучи й крикнути на свій порятунок… (Смолич, II, 1958, 36); Ланковий.. непомітно обмацував підхоплену в учителя кукурудзу (Ю. Янов., II, 1954, 115); Минають дні, що років варті. Слова, підхоплені на парті, йому припали до душі (Мас., Поезії, 1950, 153); Смолюк залюбки вживав десь підхоплені, малозрозумілі для мене примовки (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Підхоплена хвилями, шлюпка вилетіла в море (Трубл., Лахтак, 1953, 5); Заклик дніпропетровців до переходу на повну механізацію робіт по вирощуванню кукурудзи і соняшника підхоплений механізаторами інших областей республіки (Колг. Укр., 2, 1959, 2); «Ура» не згасло, воно спалахнуло, як з іскри, і покотилось берегом, підхоплене багатьма голосами (Гончар, III, 1959, 287); // підхо́плено, безос. присудк. сл. Після тієї ночі, коли вона із своїми снайперами вперше вийшла на нічні полювання, її почин було підхоплено по всьому фронту (Кучер, Чорноморці, 1956, 439).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 523.