ПІДХІ́Д, хо́ду, ч.
1. Дія за знач. підійти́, підхо́дити 2. Вироблений партією новий підхід до управління економікою грунтується на ленінських принципах демократичного централізму (Ком. Укр., 4, 1966, 45); Цих кілька загальних уваг ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (Еллан, II, 1958, 87).
2. Місце, по якому підходять, наближаються до чого-небудь. Копали окопи, кулеметні гнізда, мінували підходи до табору (Багмут, Щасл. день.., 1951, 147); Дамба хоч і була важливою допоміжною спорудою, під захистом якої провадились роботи у низовому підході до шлюзів, проте пошкодження її не створювало небезпеки для основних споруд (Коцюба, Нові береги, 1959, 371).
3. Сукупність способів, прийомів розгляду чого-небудь, впливу на кого-, що-небудь, ставлення до кого-, чого-небудь. — Я й говорю — до людей підхід треба мати (Тют., Вир, 1964, 31); // перев. мн., розм. Замасковані прийоми, виверти, до яких удаються з якоюсь метою. — Досі я хоч знав про підходи панича, та не боявся нічого (Фр., VII, 1951, 49); — Сказав би просто, так ні — неодмінно з підходом (Головко, І, 1957, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 521.