ПІДЧА́ШИЙ, шого, ч., іст. Придворна службова особа. Нагодилася йому термінова робота: сам пан Коронний підчаший замовив йому дві пари чобіт (Тулуб, Людолови, І, 1957, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 524.