Слово "підчіплювати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. підче́плять; док., перех.

1. Чіпляти що-небудь до чогось ззаду або знизу. Підчепив [Левко] мішок.. і почав вигрібати муку (Стельмах, І, 1962, 147); Танк бурею розгорнувся перед «Москвичем», водій хвацько підчепив його сталевим тросом і поволік у бік каналу (Гончар, Тронка, 1963, 184).

2. Підхоплюючи і зачіплюючи чим-небудь, затримувати, закріплювати і т. ін. Слід пам’ятати, що на краях в’язання для міцності крючком підчіплюють всю петлю (В’язання.., 1957, 18); Найверткішу вівцю можна підчепити карлючкою-гирлигою, ..підтягнути до себе (Гончар, Таврія, 1952, 157).

3. перен. Говорити що-небудь ущипливе, ставлячи когось у смішне, скрутне становище. Умів усякого словами підчепити.

4. перен., розм. Знайомитись з ким-небудь, здобувати чиюсь прихильність. Наш губрій підчепив дочку.. головного інженера металургійного заводу (Загреб., Спека, 1961, 72); // Діставати яку-небудь хворобу. Взимку легко підчепити нежить.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 525.