Слово "підігнаний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підігна́ти. Повернувся [Нерчин] до високого дзеркала у простінку. Перед ним стояв ставний, у вправно підігнаній формі офіцер (Рибак, Час.., 1960, 26); Висушені і підігнані одна до одної частини виробів з пап’є-маше склеюють гарячим столярним клеєм (Гурток «Умілі руки..», 1955, 42); // піді́гнано, безос. присудк. сл. Бульба тримає в руках ногу коня і перевіряє, як підігнано підкови (Довж., І, 1958, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 429.